Відправив миша на волю.

-

Власне, ще літом, якоїсь ночі вскочив миш у хату, бо вдень спека, а вночі провітрити - саме воно. Я навіть не одразу помітив.

Миші взагалі рідко в гості приходять, бо хитрий дівайс їх дратує. А в цього може слуху нема... Чи то схильність до треш/хевіметал...

Лише як наступного разу приїхав, по слідах побачив, що хтось є. В принципі, все що можна з'їсти запаковано так, що хіба що сталева криса прогризе. Але ж є речі, пластик, трубки, дроти... Але наче все ціле.

Мабуть миш дуже зголоднів, бо намагався вкусити вночі за палець. Сиром йому там пахло, чи шо...

Вирішив, що треба впіймати. Але ж фіг, обережний миш. Так інколи десь вилізе, подивиться на тебе і назад. Думав кицьок привезти навіть. Тим більше, що деякі речі він таки спаскудив.

А потім мене десь місяць не було. Миш відївся (не знаю на чому), нарив норок, так що міг обійти будинок по колу. Сиджу за ноутом, спостерігаю як він круги намотує. Більше чую, але й видно інколи. І помічаю, що має він інтерес до смітників.

Так, свіжа упаковка, смачненьке, мабуть.

Смітники - то взагалі окрема історія. Всі зальотні миші закінчили своє життя в них. Бо кришка відкривається в середину легко і вертається назад сама. Така собі пастка.

Я й від цього миша такого чекав, але , не знаю чому, він туди не потрапляв. Чи, може, справді розумний, знайшов спосіб вилізти.

І от чую - шебуршить. Під раковиною. Невже ? Підхожу - тихо. Відставив трохи вбік, кришку щільніше прикрив... Чекаю.

Хвилин за 5 знов шебуршить, намагається вилізти...

Тут ми всі разом, я смітник і миш у ньому пішли до лісу. Думав, доведеться перебирати, та ловити всередині - ні, тільки кришку зняв - вистрибнув і тікати по осінньому листю та під ним. Бувай.

-

PS. Вечір, кухня, миш. Повернувся.